Висвітлено проблеми позаіндивідуального, надособистісного буття людських спільнот, архетипової детермінації української та російської психокультур. Запропоновано оригінальну авторську концепцію щодо поширення нині в Україні та Росії різноманітних масових форм психопатологічної поведінки, пов'язаної з двома головними чинниками: політичним насильством (невідповідністю визначеного шляху глибинній природі соціуму) та негативним впливом візантинізму на психосоціальні конструкти.

Розкрито теоретичні засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Викладено концептуальні положення державного регулювання економіки. Проаналізовано державну політику сприяння розвитку експортного сектору в Україні, систему регулювання зовнішньоекономічної діяльності, описано митно-тарифну систему, її специфіку. Наведено характеристики механізму дії імпортного мита, системи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в країні. Визначено напрямки гармонізації українського законодавства у сфері нетарифного регулювання. Розглянуто питання регулювання іноземних інвестицій, валютного регулювання.

Раскрыты теоретические основы регулирования внешнеэкономической деятельности. Изложены концептуальные положения государственного регулирования экономики. Проанализированы государственная политика способствования развитию экспортного сектора в Украине, система регулирования внешнеэкономической деятельности, описаны таможенно-тарифная система, её специфика. Приведены характеристики механизма действия импортной пошлины, системы нетарифного регулирования внешнеэкономической деятельности в стране. Определены направления гармонизации украинского законодательства в сфере нетарифного регулирования. Рассмотрены вопросы регулирования иностранных инвестиций, валютного регулирования.

У контексті ідей відомих українських і російських психологів (С.Л.Рубінштейна, В.А.Роменця, В.О.Татенка, Т.С.Кириленка, Т.В.Говоруна, М.І.Найдьонова) висвітлено місце суб'єктно-вчинкової парадигми в сучасній психології. Розкрито психологічну сутність понять суб'єктності й учинковості. Проаналізовано проблеми суб'єкта в культурній психології особистості та психології рефлексії, показано методологічне значення категорії суб'єкта для даної галузі.

В контексте идей известных украинских и русских психологов (С.Л.Рубинштейна, В.А.Роменца, В.А.Татенко, Т.С.Кириленко, Т.В.Говоруна, М.И.Найденова) освещено место субъектно-причинной парадигмы в современной психологии. Раскрыта психологическая сущность понятий субъектности и причинности. Проанализированы проблемы субъекта в культурной психологии личности и психологии рефлексии, показано методологические значения категории субъекта для данной отрасли.

Розглянуто роль, місце та значення транспорту у міжнародній та зовнішній торгівлі. Висвітлено специфіку транспортних операцій, що виконуються під час зовнішньоторговельних перевезень на окремих магістральних видах транспорту - морському, залізничному, автомобільному, повітряному, річному, трубопровідному. Розкрито економічні та правові аспекти транспортних операцій - організації перевезень, їх правове регулювання, документальне оформлення перевезень, митні операції, принципи формування тарифів, страхування. Особливу увагу приділено фінансуванню транспортних перевезень, правовому митному регулюванню перевезень вантажів міжнародного транзиту.

Рассмотрены роль, место и значение транспорта в международной и внешней торговле. Освещена специфика транспортных операций при внешнеторговых перевозках на отдельных магистральных видах транспорта - морском, железнодорожном, автомобильном, воздушном, речном, трубопроводном. Раскрыты экономические и правовые аспекты транспортных операций - организация перевозок, их правовое регулирование, документальное оформление перевозок, таможенные операции, принципы формирования тарифов, страхование. Особое внимание уделено финансированию транспортных перевозок, правовому таможенному регулированию перевозок грузов международного транзита.

Висвітлено аспекти психосоціальності людини та суспільства, проаналізовано закони доглибинної психіки. Розглянуто питання фрактальної психології в контексті функціонування індивідної психіки. Розкрито роль соцієтального психофракталу в системі колективної психіки, визначено архетипні та соціально-організаційні патерни як специфічні механізми взаємодії колективної та індивідної психіки. Описано соціально-психологічні функції політичної влади, базові функції ідеології, феномен страху як фрактальний механізм структурування та функціонування політичної еліти.

Освещены аспекты психосоциальности человека и общества, проанализированы законы доглубинной психики. Рассмотрены вопросы фрактальной психологии в контексте функционирования индивидной психики. Раскрыта роль социетального психофрактала в системе коллективной психики, определены архетипные и социально-организационные патерны как специфические механизмы взаимодействия коллективной и индивидной психики. Описаны социально-психологические функции политической власти, базовые функции идеологии, феномен страха как фрактальный механизм структурирования и функционирования политической элиты.

Визначено предмет, структуру та функції соціальної психології, запропоновано нове тлумачення проблемних питань становлення даної дисципліни у світі та в Україні. Проаналізовано психологічну проблематику регуляції соціальної поведінки, міжособових стосунків і взаємодії. Розкрито основні положення психології впливу, описано його соціально-психологічні механіми та встановлено критерії визначення ефективності. Вперше до курсу соціальної психології включено тему соціальних ситуацій, по-новому висвітлено окремі аспекти психології груп і соціальної психології особистості. Розглянуто активні соціально-психологічні методи, наведено характеристику PR-технології, іміджмейкінгу й ефектів масових комунікацій як практичного інструментарію соціальної психології.

Определены предмет, структура и функции социальной психологии, обосновано новое толкование проблемных вопросов стнановления данной дисциплины в мире и в Украине. Проанализирована психологическая проблематика регуляции социального поведения, межличностных отношений и взаимодействия. Раскрыты основные положения психологии влияния, описаны его социально-психологичекие механизмы и установлены критерии определения эффективности. Впервые в курс социальной психологии включена тема социальных ситуаций, дана новая интерпретация отедельных аспектов психологии групп и социальной психологии личности. Рассмотрены активные социально-психологические методы, приведена характеристика PR-технологии, имиджмейкинга и эффектов массовых коммуникаций как практического инструментария социальной психологии.

Розкрито сутність, структуру, функції, пріоритетні загальнолюдські та педагогічні цінності та критерії суспільного визнання авторитету педагогічної спільноти. Визначено основні завдання інституту освіти у соціумі, наведено результати дослідження громадської думки щодо реформування освітньої системи України. Висвітлено перспективи індивідуалізації та спеціалізації середньої освіти. Розкрито соціально-психологічний зміст цілей професійної педагогічної діяльності, проведено аналіз педагогічного впливу як функції педагогічної спільноти. Запропоновано методики діагностики міжособових стосунків, оцінювання організаційної зрілості педагогічної установи, а також самооцінювання керівника та самотестування на командні ролі.

Раскрыты сущность, структура, функции, приоритетные общечеловеческие и педагогические ценности и критерии общественного признания авторитета педагогического сообщества. Определены основные задачи института образования в социуме, изложены результаты исследования общественного мнения относительно реформирования образовательной системы Украины. Освещены перспективы индивидуализации и специализации среднего образования. Раскрыто социально-психологическое содержание целей профессиональной педагогической деятельности, проведен анализ педагогического влияния как функции педагогического сообщества. Даны методики диагностики межличностных отношений, оценивания организационной зрелости педагогического заведения, а также самооценки руководителя и самотестирования на командные роли.

Висвітлено деякі риси української сучасної педагогічної свідомості, головним носієм, користувачем і транслятором якої є вчительство.

Досліджено гіпотезу про "незворотність подальших суспільних реформ", що виникла після "помаранчевої революції". Для перевірки цієї наукової гіпотези використано спеціальну психодіагностичну експрес-методику, розроблену викладачами кафедри психодіагностики та медичної психології Національного університету ім. Т. Шевченка.

Надано характеристику ознак масового неврозу "пуер етернус" ("ПЕ") (вічний хлопчик) і його можливих наслідків для майбутнього України. Зазначено, що невроз "ПЕ" в сьогоденній Україні працює на всіх рівнях - соціуму, влади, соціальних структур і, нарешті, окремої людини.

Розглянуто особливості розвитку соцієтальної психіки, які визначаються всією структурою неусвідомлених чинників.

Проаналізовано проблеми феномену колективного психічного як деіндивідуальної, деперсональної структури психологічних настановлень певного типу. Зазначено, що колективне психічне є невід'ємним структурним елементом психіки індивіда та спільноти. На відміну від індивідуальної психіки, воно містить у собі трансперсональні (надперсональні) змісти, які не залежать від онтогенетичного досвіду індивіда.

Розглянуто процеси співіснування константності та варіативності суспільного розвитку, осмислювати сутність, пропорції та вагу яких необхідно для досягнення соціального порядку, формування позитивної самоідентичності суспільства, прийняття ефективних управлінських рішень.

Досліджено зміни в уявленнях про статус і функції діяльності сучасних управлінців, особливо тих, що працюють за умов перехідних суспільств. Зазначено, що політико-управлінська еліта і суспільна свідомість, які "визріли" під час попереднього "демократичного хаосу" індивідуальних прагнень і бажань, особистісного месіанства та переоцінки психологічних властивостей, переживають нині "психічну інфляцію" і структурну розмитість важливих сфер колективної психіки, що стає серйозною перешкодою для інтеграційних процесів у суспільстві.

Осмислено такі механізми групового структурування як фаворитизм, соціоцентризм, почуття відданості групі тощо в аспекті їх доглибинного походження і саморганізаційної природи.

Психологічний феномен психічної інфляції під назвою "пуеризм" розглянуто як щодо його психологічної природи, так і щодо практичних наслідків у сучасному політичному просторі України.

Розглянуто проблеми затребуваності психічних структур, що забезпечує виконання різних видів роботи.

Проаналізовано та систематизовано теоретичні ідеї естетичного виховання дітей дошкільного віку у педагогічній спадщині вітчизняних освітян наприкінці XIX - початку XX ст. Показано внесок провідних діячів освіти та мистецтва України у розвиток естетичного виховання дошкільників. Висвітлено досвід його організації в Україні у досліджений період. Узагальнено зміст естетичного виховання, виявлено основні форми та методи його здійснення у дошкільних навчальних установах різного типу, що існували у цей період. З'ясовано й обгрунтовано можливості використання позитивного досвіду минулого за умов реформування національної системи освіти України.

Проведено комплексний філософсько-правовий аналіз свободи як категорії права у контексті її розуміння як форми творчої самореалізації особистості. Розкрито сутність поняття свободи як філософської категорії. Простежено розвиток ідеї свободи в історії вчень про право, проаналізовано основні підходи, теорії та доктрини до вивчення співвідношення понять "свобода" та "право". Розкрито особливості розуміння свободи у сучасних західних правових концепціях. Виділено загальнотеоретичні характеристики свободи як категорії права. Розкрито онтолого-аксіологічний зміст категорії свободи у праві. Проаналізовано гносеолого-методологічні функції категорії свободи у праві. Узагальнено філософсько-правові особливості використання категорії свободи у праві України, зокрема, конституційному, цивільному та кримінальному. Досліджено антиномічну пару протилежностей "свобода - несвобода", запропоновано визначення порушення права як форми несвободи.

Феноменологія архетипу потребує відповідей на багато питань, зокрема й на головні: який рівень психічного репрезентують архетипи? Що відтворює архетип як носій колективної пам'яті - істину, від збереження якої залежить існування людства, чи випадкові сюжети, форми, смисли? Чи містить архетип у своїх образах і формах мораль для людства, елементи системи заборон, табу, основних правил людського життя? Як працює архетип? Що треба знати управлінцеві, політику, бізнесмену про вплив архетипів на людей?